пописатися

Пописа́тися, попи́суватися. Похвалитися, виставити напоказ, демонструвати. Молоді кандидати на патріотів наговорили на зборах великих слів велику силу і махнули на все рукою — до других зборів, на котрих знов прийде ся пописати своїм високим розумінєм задачі академичного товариства і огнистими промовами з радикальною закраскою (Б., 1895, 13, 3); Виходить новий, небувалий досі дивогляд, рівночасний утраквізм при науці одного предмету. І тепер треба давати поясненя рівночасно в двох мовах, тратити без потреби вдвоє тільки часу і пописуватись перед учениками зручостию в переводженю з одної мови на другу (Корд., 1904, 18); Учитель в тій школі був молодий тоді Партеній Данчул, привітний, жвавий, веселий чоловік. Науку переплітав він сміхованками, ходив з дітьми по городі та вчив їх співати, приграваючи на гітарі або на скрипці. Пописувася також поза школою в товариськім кружку старших осіб. Данчул відкись навчився деклямувати куплети з наддніпрянських українських комедій і розвеселяв ними (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 154-155)

// пол. popisać się — похвалитися, виставити напоказ.