1. Українська літературна мова на Буковині

посілість

Посі́лість.

1. Земельне володіння. Дотично розділу земельної посілости, то можна без пересади сказати, що такі або подібні відносини ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899, 29, 1).

2. Майно. Окрім тих мужчин, мають ще право вибору і товариства і фундацій, що платять громаді від нерухомої посілости, промислу або доходу податки (Товариш, 1908, 295)

// пол. posiadłość — володіння, помістя, нерухомість (нерухоме майно).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посілість — Посіда́ння, посі́лість: — Вели́ка посі́лість: поміщицький маєток [46-1] — володіння [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. посілість — посі́лість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. посілість — -лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посілість — ПОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Продавши свою невеличку посілість у Синяччині, жив [Кисилевський] з мізерної пенсії канцеляриста (І. Словник української мови у 20 томах
  5. посілість — посі́лість маєток, нерухома власність (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. посілість — ПОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Продавши свою невеличку посілість у Синяччині, жив [Кисилевський] з мізерної пенсії канцеляриста (Фр. Словник української мови в 11 томах