1. Українська літературна мова на Буковині

потріб

По́тріб. Потреба. Звістнаріч, що господарі наші сіють ті ростини [лен і коноплі] для свого потрібу (Товариш, 1908, 210)

// порівн. пол. potrzeba — потреба.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потріб — -и, ж., зах. Потреба, справа. Своя потріб зах. — природна потреба, випорожнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потріб — Потріб, -би ж. 1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Камен. у. Сей оскіпок у потріб піде. Н. Вол. у. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Брацл. у. Яворина все на потріб яку там купуєся. Камен. у. 2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе. ЕЗ. V. 189. Словник української мови Грінченка