прелесть
Пре́лесть. Диво, чар, чарівність. Згори падає знамените сьвітло; сьвітляні ефекти в "Secession“ — се чиста прелесть (С. Яричевський, Б., 1899, 20, 2)
// рос. прелесть — чар, чарівливість.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me