признанє

Призна́нє. Визнання, прихильний відгук, схвалення. За якість сего пива дістали ми вже дуже прихильні признаня (Б., 1895, 19, 4); Становище, яке занимала німецка політика під час цілої крізи на сході, найшло в горожаньских партиях удобренє і признанє, від чого навіть провідники соціяльних демократів не могли відтягнути ся (Б., 1909, 75, 3)

// порівн. рос. признание — визнання; пол. uznanie — визнання.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me