прийти

Прийти́, прихо́дити.

1. Дійти, досягти.

● Прийти до голосу (до слова) - здобути право голосу (в суспільному житті), здобути можливість захищати свої права. Тілько через вироблене поважної національної сили може нарід, яко такий, заняти між другими народами поважне місце, прийти до голосу і тим способом виробити собі відповідне значінє та відповідний вплив на краєву та державну управу (Б., 1895, 29, 1); По нещасливих війнах в роках 1859 і 1866 прийшли до слова заступники кількох сильних племен, що вміли використати розпад державної власти: Мадярам запевнено панованє в Позалитавщині, для Поляків построєно осібну автономію в Галичині. А все проче мало остати запевненим для Німців (Б., 1909, 46, 1)

// порівн. пол. przyjść do słowa — дістати, взяти слово, домогтися права голосу, przyjść do grosza — досягти багатства, нажити гроші, nie dopuścić do głozu — не дати говорити.

2. безособ Дійти до кульмінації, до розв’язання. Коло Аничківского мосту здержала їх поліция і тут прийшло до великої бійки, серед котрої покалічено богато студентів, а ще більше арештовано (Б., 1895, 7, 4); Президент Сель перебував знову Відни і конферував з гр. Туном, але до якихось додатних вислідів не прийшло (Б., 1899, 35, 2); Ще нім прийшло до виплачуваня паїв та чиншу, ухвалено визичити 800 К (Канюк, 1906, 37); Під час фактичного спростованя посла Ерлєра прийшло до довготреваючих контроверзів між ческими аґрариями і ческими кат[олицкими] націоналами, які закінчили ся тумультом. Всі заходи президента, щоб привернути спокій, остали довго без успіху (Б., 1907, 80, 1); При нашій ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно своїх национальних шкіл народних в Чернівцях, а коли прийшло дорішеня справи, то Поляки і Волохи дістали їх і для себе. Так воно все діє ся, так і з місцем віце-бурґомістра (Б., 1909, 50, 1)

// порівн. пол. przyjść (do czego) — заст. дійти (до чогось), досягнути, przyjść do skutku — здійснитися, відбутися.