прикітований

Прикіто́ваний [*прикітува́ти]. Прикріплений, припаяний, скріплений. Іноді буває так, що лямпа, прикітована до цинової підставки, або пальник, прикітований до скляного резервоару, розкітують ся, і коли то на селі, то треба чекати, аж хтось буде їхати до міста і возьме лямпу до направи (Б., 1899, 123, 3)

// пол. kitować — 1) замазувати; 2) шпаклювати; нім. der Kitt — замазка, цемент; einkitten — закітовувати, замазувати кітом; див. іще кіт, розкітуватися.