1. Українська літературна мова на Буковині

приладити

Прила́дити. Підготувати, пристосувати. В суді вимагають трох примірників статуту, тому треба приладити ще один начальником удостовірений відпис статута і приложити до сего поданя (Канюк, 1906, 19); По змозі повинен учитель приладити собі задачі вже на якийсь час, а навіть і на цілий рік, і то так, аби перші були лекші, а далі чимраз труднійші (Канюк, 1911, 97)

// порівн. пол. przygotować — підготувати; укр. прилагодити — приготувати, підготувати, пристосувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приладити — прила́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приладити — див. приладжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приладити — ПРИЛА́ДИТИ див. прила́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приладити — прила́дити приготувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. приладити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приладити — ПРИЛА́ДИТИ див. прила́джувати. Словник української мови в 11 томах
  7. приладити — Прила́джувати, -джую, -єш сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125. Словник української мови Грінченка