1. Українська літературна мова на Буковині

пристроїти

Пристро́їти. Прибрати, нарядити, прикрасити.

/ образно. Спомини про його при війську перебуте життя зміняли його цілковито, і здавалося, він бачив усю велич, усю красу і знеслість того часу аж тепер, і се поривало його. Він пристроював кожний і найдрібніший епізод фантастично, говорив, мов поет, і брехав, віруючи свято в те, що говорив (Коб., Земля, 264)

// пол. przystroić — 1) прикрасити, прибрати, 2) нарядити, оздобити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристроїти — пристро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристроїти — див. пристроювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристроїти — ПРИСТРО́ЇТИ див. пристро́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пристроїти — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. пристроїти — ПРИСТРО́ЇТИ див. пристро́ювати. Словник української мови в 11 томах
  6. пристроїти — Пристро́їти, -ро́ю, -їш гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457. Словник української мови Грінченка