прихилитися
Прихили́тися. Задовільнити прохання. Най лиш родичі внесуть письменно просьбу, а рада шкільна повітова радо прихилить ся до неї (Б., 1895, 6, 2)
// пол. przychylić się do życzeń — задовільнити бажання.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихилитися — прихили́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прихилитися — див. прихилятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися. Словник української мови у 20 томах
- прихилитися — не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Фразеологічний словник української мови
- прихилитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися. Словник української мови в 11 томах
- прихилитися — Прихилятися, -ля́юся, -єшся сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. н. п. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. Чуб. V. 193. — до кого. Словник української мови Грінченка