противділати
Противді́лати. Протидіяти, чинити опір, перешкоджати. Сходить бесідник на культурні завданя, які повинна сповняти велика посілість, але котрі вона не сповняє, ба навіть впрост противділає їм, винаймаючи свої добра другим (Б., 1899, 29, 1)
// порівн. пол. przeciwdziałać — протидіяти; рос. противодействовать — протидіяти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me