процесович

Процесо́вич. Людина, яка часто скаржиться до суду (процесується), намагаючись через суд розв’язати суперечку. Коли дивлю ся я на таку тактику в нашій борбі партийній, то все нагадую собі наші селянскі родини, в котрих рідні брати процесують ся о грунт. Заким діждуть ся кінця процесу, потовчуть ся кулаками та колами так, що один брат занедужає, і другий, і третий, а коло ґрунту нема кому ходити, лежить собі перелогом та бур’янам заростає[...]. Так-боміж братами- народовцями — то вічні процесовичі народні, — вже нема спору о сам ґрунт, о нарід, тілько о то, як єго орати та що сіяти на нім. Жнив сподівають ся однаких, але господарку рільну розуміють ріжно (О. Маковей, Б., 1895, 11, 2-3)

// пол. procesowicz — сутяжник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me