псалтиря

Псалти́ря ж.р. Псалтир. За то читаю я єму Псалтирю і приучую му хлопчину, котрий ходить до сільскої школи вже до 3. кляси (Б., 1895, 6, 3)

// порівн. пол. psałterz, ч. і ж.р. — псалтир; рос. псалтырь, ж.р. — псалтир; укр. діал. сафтирія — псалтир.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me