підхлібити

Підхліби́ти, підхлібля́ти (кому?, чому?).

1. Улестити, висловитися прихильно щодо когось, чогось. Фейлетон про мене в Politik дуже мені підхлібив, хоч я не у всім згоджу ся з Монатом (Маковей, Листи, 554).

2. Підлещуватися, підлабузнюватися. Тут є, вправді О. Л[уцький], але він мені так опротивів тепер, через те, що дуже обминається з правдою, як говорить, і хвалиться, і понижається, щоб здобувати ласку других, і підхлібляє взагалі, одним словом кажучи, він для мене не існує (Коб., Листи, 186, 612);

/ безособ. Тішити самолюбство. Між дівчатами велося навпаки. Хоч і знали вони, що парубоцтво по весіллях не було трьом Жмутам прихильне, їм все-таки підхлібляло, коли котрий із „трьох“ брав їх у танець (Коб., Вовчиха, 158)

// пол. pochlebiać, podchlebiać — лестити; укр. хлібити- лестити, догоджати (Сл. Гр., 4, 401).