п’ятно
П’ятно́. Слід, відбиток. Тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її [Марійці] п'ятно старості (Коб., Земля, 249)
// пол. piętno — 1) слід, відбиток, знак, 2) родима пляма, 3) заст. тавро.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me