п’ятно

П’ятно́. Слід, відбиток. Тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її [Марійці] п'ятно старості (Коб., Земля, 249)

// пол. piętno — 1) слід, відбиток, знак, 2) родима пляма, 3) заст. тавро.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me