рация

Ра́ция. Слушність, раціональна думка.

● Признати комусь рацию — визнати слушність чиєїсь думки. Львівскі нервові Русини не люблять взагалі драм, в чім не можна їм не признати частини рациї (Б., 1895, 13, 3); Др. Мадейский признав технікам рацию, що они домагають ся відповідного титулу і степеня академичного (Б., 1895, 14, 3)

// пол. racja — слушність, правда, істина, przyznać komuś rację — визнати слушність чиєїсь думки; рація, лат. — слушність, резон, підстава, причина (СЧС, 364).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me