ревідент

Ревіде́нт. Ревізор. Отже належачи до такого товариства то яко предсідатель, то яко касиєр або ревідент, можу сказати, що коли, може, не теорию, то певно практику маю за собою (Б., 1895, 1, 3); Ярема зітхнув так голосно, що аж старий ревідент із-за другого стола оглянув ся і, усьміхаючи сь хитро, сазав: “Що там, пане-товаришу? Чого то Ви нині знов так тяжко зітхаєте?“ (Б., 1895, 8, 1)

// пол. rewident — 1) ревізор, 2) залізничний доглядач; порівн ревідент, лат. — те саме, що ревізор (СЧС, 524).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревідент — Ревіде́нт: — ревізор [44-1;47] Словник з творів Івана Франка