1. Українська літературна мова на Буковині

розвестися

Розве́стися, розво́дитися.

1. Зчинитися. Дальше розвелась велика сварка межи Тиміньским і Козаркевичом, редактором “Буковиньских BföoMoemuü” (Б., 1895, 6, 4).

2. тільки недок. в., перен. (над чим?). Зупинятися (на чому?), докладно пояснювати (що?). Яка, мої панове, ваша гадка про колишнє виключене двох членів з “Народного Дому”, над тим не маю я розводитись (Б., 1895, 12, 2)

// пол. rozwodzić się (nad czymś, o czymś) — розводитися, просторікувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвестися — Розпуститися, розбеститися [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. розвестися — розвести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розвестися — див. розводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвестися — РОЗВЕСТИ́СЯ див. розво́дитися. Словник української мови у 20 томах
  5. розвестися — РОЗЛУЧИ́ТИСЯ (розірвати шлюб з кимсь), РОЗІЙТИ́СЯ, РОЗВЕСТИ́СЯ, РОЗЖЕНИ́ТИСЯ розм., РОЗШЛЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: розлуча́тися, розхо́дитися, розво́дитися. Пройшла чутка про те, що Чумак розлучився з дружиною (Ю. Словник синонімів української мови
  6. розвестися — РОЗВЕСТИ́СЯ див. розво́дитися. Словник української мови в 11 томах
  7. розвестися — Розводитися, -джуся, -дишся сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. Словник української мови Грінченка