розкітуватися

Розкітува́тися. Відкріпитися, відстати. Іноді буває так, що лямпа, прикітована до цинової підставки, або пальник, прикітований до скляного резервоару; розкітують ся, і коли то на селі, то треба чекати, аж хтось буде їхати до міста і возьме лямпу до направи (Б., 1899, 123, 3)

// порівн. пол. kit — замазка, kitować -1) замазувати 2) шпаклювати нім. einkitten — закітовувати, замазувати кітом див. іще кіт.