розпук

Розпу́к. Назва дії за знач. розпукати — розтріскуватися.

● Сміятися до розпуку — [сміятися] — аж за живіт братися, дуже сміятися. “Комар” ч. ч. 7 і 8 (по конфіскаті) з дня 19 цьвітня визначає ся гарними ілюстрациями і веселим гумором. Хто хоче сьміятися до розпуку, най запренумерує собі сю одиноку у нас гумористичну часопись (Б., 1902, рекл.)

// порівн. пол. śmiać się do rozpuku — аж за животи братися від сміху, rozpękać — 1) тріскати, розтріскуватися, 2) розпускатися (про бруньки, пуп’янки).