розчарованє

Розчаро́ванє. Розчаруваня, зневіра. Так зажив виділ зі своїми добрими намірами і заходами гіркого розчарованя (Звідомл., 1914, 26)

// порівн. пол. rozczarowanie (do kogoś, do czegoś) — розчарування, зневіра; рос. разочарование — те саме.