руш
Руш, присл., ані руш. Нізащо, анітрохи, аніяк. Наш-таки панотець Микитович не хотіли ані руш згодити ся на відтворене тої читальні (Б., 1895, 2, 1); Вкінциучитель хоче переконати ся, як єго хлопці зрозуміли, ставить питане одно, друге, третє — не йде ані руш! (Корд., 1904, 15-16)
// пол. ani rusz, розм. - нізащо.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me