сецесіоніст
Сецесіоні́ст. Той, хто відокремився, відділився. Радні-Русини роздумували над тим, чи не виступити б їм зовсім із ради громадскої, та зваживши, що сецесия завсігди виходить на шкоду сецесіоністів, особливо коли вони в меньшости, радні рішили ся виждати ще (Б., 1909, 49, 2); На чернівський університет сецесіоністів не приняв шовіністичний німецько-румунський сенат. За приняття була тоді тільки колегія фільософічного факультету (Сімович, 1938, 73)
// пол. secesionista — 1) прибічник відокремлення, 2) представник сецесії; порівн. сецесіоніст, лат. — прихильник сецесіонізму в мистецтві; 2) прихильник відокремлення від держави, партії, громади, союзу тощо (СЧС, 389).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сецесіоніст — сецесіоні́ст іменник чоловічого роду, істота книжн., політ. Орфографічний словник української мови
- сецесіоніст — -а, ч. Член сецесіона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сецесіоніст — Сецесіоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)