скорцик

Ско́рцик. Килимок. Вона молилася з цілої душі за свої діти, понесла святому, що могла. Меду, полотна, рушників і свічок, а навіть і один гарний скорцик (килимок) в додатку (Коб., Земля, 384)

// бук. діал. скорца — барвистий вовняний настінний килим, на чорному (темному) тлі посередині — великі червоні квіти; рум. scoartǎ — вовняний килим.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me