слюбний

Слю́бний. Шлюбний. [До товариства] надходять численні замовленя ріжнородних виправ для дівчат до конвінктів, виправ слюбних і таких иньших річий (Б., 1896, 165-166, 4); Новости в хусточках до носа, постели, як також в комплєтних виправах слюбних, фіранках тканих і коронкових, сторах, диванах, стелівках. Новости в крепах, газах, тюлях (Б., 1905, рекл.)

// пол. ślub — шлюб, ślubny — вінчальний, шлюбний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me