Слі́дний. Відчутний, який залишає слід. Рука Побідоносцева слідна в найновійших розпорядженях царя і правительства(Б., 1895, 6, 3).
Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
слідний —
Слі́дний: — помітний [43]
Словник з творів Івана Франка
слідний —
СЛІ́ДНИЙ, а, е, зах. Помітний. Бідна, бідна Мотря!.. Гетьманська карета доїздила до якогось села, в котрім слідний був незвичайний рух (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах