сорта

Со́рта, ж.р. Сорт. Хто хоче мати найкрасше сьвітло, най купує лиш у мене найліпшу сальонову нафту. Також продаю подвійну рафіновану цісарску олив. Обі сі сорти суть неекспльодуючі, без одору і чисті, як вода (Б., 1902, рекл.); Сіварки рядові першої сорти. Всіляки сикавки огневі і до огороду (Б., 1906, рекл.)

// порівн. нім. die Sorte — сорт, вид; пол. gatunek — сорт, вид.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me