1. Українська літературна мова на Буковині

сочка

Со́чка. Лінза. В ній [статті] немов проміні в сочці, зібрали ся за волею і без волі автора всі тоті високопарні а пусті фрази, всі туманні думки, загалом ціла ідеольоґія, яку новітнє москвофільство, прибравши єї в червону плахту поступовости, хоче подавати за своє ніби-нове слово (Б., 1907, 84, 1)

// пол. soczewka — лінза, soczewka oczna — очний кришталик.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сочка — -и, ж. 1》 Зерно сочевиці. 2》 заст. Лінза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сочка — СО́ЧКА, и, ж. 1. Зерно сочевиці. 2. заст. Лінза. * Образно. Ніби якась невидна рука пересунула сочку в Дарчиному оці (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. сочка — со́чка лінза (ст): Дуже пильний працівник, але сочка його приладу схибляє на світлинах лиць. Виходять постійно округлі, ситі і білі (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. сочка — СО́ЧКА, и, ж. 1. Зерно сочевиці. 2. заст. Лінза. *Образно. Ніби якась невидна рука пересунула сочку в Дарчиному оці (Вільде, Б’є восьма, 1945, 150). Словник української мови в 11 томах