станция

Ста́нция [станція] Перебування, тимчасове мешкання в когось на квартирі (переважно, на час навчання). Родичів нема вдома-мама вже більше як тиждень в Димці, нині і батько виїхав, і я перенеслася на один вечір до їх кімнатки ночувати, бо хлопці, що в нас є на станції, то такі несупокійні, що я просто терплю від того (Коб., Листи, 35, 302); Від смерті мого батька я майже нидію. Психічно, особливо від осени м[инулого] р[оку] я єсмь примушена держати у себе на станції чужі дівчата (Коб., Листи, 191, 618)

// пол. stancja, заст. — 1) кімната, 2) пансіон, być na stancji — бути на пансіоні, на всьому готовому; порівн. станція, лат. -приміщення (приватне) з харчами для учнів (у Галич[ині], СЧС, 526).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me