статися

Ста́тися.

1. Відбутися, трапитися, мати місце. При цілім похороні не стала ся Русинам жадна кривда, бо все йшло напереміну: то євангеліє волоске, то руске, то пісня похоронна волоска, то руска, що робило дуже добре вражіня на Русинах, котрі давно не бачили такої толєранциї (Б., 1895, 18, 3); Ціле місто Лісбона було тамтого тижня зворушене задля пригоди, яка стала ся в голярні Avenide de Liberdade (Б., 1895, 21, 4); Одним-одніським указом з 9. мая 1904. спинило косівске староство діяльність 13 Січий в косівскій окрузі. [...] Щось подібного стало ся в богатьох иньших случаях, а всі інтерпеляції, урґенси і т. д. позістали без успіху (Б., 1907, 93, 2).

2. Перетворитися, набути певних нових ознак. Мій Боже, чом допустив Ти, що з милої женщини стала ся Ксантипа? Чом наділив Ти мою Оксану таким гострим язиком і таким засобом слів, що й ціле годинне казанє не годне єї умучити? (Б., 1895, 8, 1); Я мимоволі став ся тою пружиною, що марною дрібницею житє [мого товариша] в иньшу, дякувати Богу щасливу, сторону повернула (І. Матієв, Б., 1895, 15, 1); [Бібліотеки] сповняють велику громадську службу і стали ся тому невідступним і конечним товаришем культурного поступу в усіх проявах (Кузеля, 1910, 3)

// пол. stać się — 1) відбутися, трапитися, мати місце, (kimś, czymś) стати, зробитися (якимсь, чимсь), перетворитися (на когось, на щось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статися — ста́тися 1 дієслово доконаного виду траплятися ста́тися 2 дієслово доконаного виду ставати арх. ста́тися 3 дієслово доконаного виду вистачати безос., рідко Орфографічний словник української мови
  2. статися — Станеться. Відбутися, мати місце, трапитися: сталася важлива подія, що з тобою сталося?, сталася зустріч, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався голод, стався переполох, що б не сталося. Літературне слововживання
  3. статися — [статиес'а] -анеиц':а Орфоепічний словник української мови
  4. статися — СТА́ТИСЯ див. става́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. статися — див. ставатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. статися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  7. статися — СТА́ТИСЯ див. става́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. статися — Статися, -ся см. ставати, -ся. Словник української мови Грінченка