стики

Сти́ки, мн. Стосунки, зв’язки. Навесні 1918 р. був я приділений до формації, що складалася з угорців. З їх старшинами мав я “добросусідські ” стики. І от одного дня підходить до мене офіцер-мадяр і з прямо сяючим обличчям подає мені руку: “Поздоровляю вас з утворенням української держави ” (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 179)

// порівн. пол. stykać się — 1) стикатися, 2) дотикатися, мати спільні справи; див. іще стичність.