столпотвореніє

Столпотворе́ніє, експр. Творення стовпів (гра слів). А все ж таки монахи Києво-Печерскої Лаври знали і цінили великі спосібности- таланти мудрця [Сковороди], тож і просили єго до себе в монастир; они вговорювали єго словами: “Сьвята Лавра прийме тебе, як свою дитину; ти будеш підпорою (столпом) церкви і окрасою нашої оселі ”. А на те відрік мудрець: “Ах преподобні, досить і вас, столпів, у храмі Божім, не хочу я собою помножати столпотворе́ніє” (Кміц., 1908, 61)

// рос., стсл. столп — стовп, опора, підпора, порівн. столпотворениє — натовп, велике скупчення людей.