1. Українська літературна мова на Буковині

студінь

Сту́дінь, ж.р. Холод. В Анґлїї морози так сильні, що люди буквально мруть від студени (Б., 1895, 6, 4)

// порівн. пол. studnia — колодязь; укр. діал. студений — холодний; студінь — холод.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. студінь — сту́дінь іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. студінь — СТУ́ДІНЬ, дені, ж., розм. Сильний холод, мороз. Життя зав'ядає, мов в студені цвіт (І. Франко); Якось було потиснула велика студінь, мороз був такий, що птахи на льоту падали (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. студінь — -дені, ж., зах. Сильний холод, мороз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. студінь — ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.. Словник синонімів української мови
  5. студінь — Сту́дінь, -дені, -дені, сту́дінню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. студінь — СТУ́ДІНЬ, дені, ж., розм. Сильний холод, мороз. Життя зав’ядає, мов в студені цвіт (Фр., XIII, 1954, 27); Якось було потиснула велика студінь, мороз був такий, що птахи на льоту падали (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. студінь — Студінь, -ні ж. Стужа. МУЕ. ІІІ. 54. А то студінь така, Господи! Федьк. Словник української мови Грінченка