сурдутовець

Сурдуто́вець. Чиновник, бюрократ. Таким чином нарід побачить нас вкупі з собою, він навчить ся нас відріжняти від иныиих сурдутовців і до нас стане відносити ся з такою вірою, з якою звичайно відносять ся до себе вірні одної церкви (Б., 1895, 89, 2); — Чорт би їх ухопив! Вони всі крутарі, усі тоті голодні сурдутовці! Таже Бог сотворив ліс для всіх людей; се вони не можуть заперечити та й не переконають мене, най собі будуть і сто раз панами і вміють писати й читати (Коб., Природа, 15)

// див. сурдут.