1. Українська літературна мова на Буковині

суспендувати

Суспендува́ти. Звільняти від обов’язків (з роботи). Двірник має власть над урядниками і слугами громадскими і може їх суспендувати, але лише Рада має право їх зі служби цілком нагнати (См.-Стоцький, Громада, 28)

// пол. suspendować — 1) призупиняти (дію закону, розпорядження тощо), 2) звільняти від обов’язків.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суспендувати — Суспендува́ти: — тимчасово звільнити з посади [46-2] — тут: тимчасово усунути від обов'язків [46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. суспендувати — суспендува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. суспендувати — Відкладати, відкласти, повідкладати, зупиняти, зупинити, позупиняти, припиняти, припинити, поприпиняти, спиняти, спинити, поспиняти, затримувати, затримати, позатримувати, притримувати, притримати, попритримувати, стримувати, стримати, постримувати, усувати, усунути, повсувати, див. касувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. суспендувати — СУСПЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Надавати твердим речовинам завислого стану. Словник української мови у 20 томах
  5. суспендувати — -ую, -уєш, перех., недок. і док. Надавати твердим речовинам завислого стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суспендувати — СУСПЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., недок. і док. Надавати твердим речовинам завислого стану. Словник української мови в 11 томах