1. Українська літературна мова на Буковині

тандита

Танди́та.

1. Лахміття, непотріб, дрантя. Я певний, що не спічнеш на лаврах, так як богато иньших докторів, що тільки в них сьвічки і воску, що лише їх грімкий титул сьвітить ся, як золочена вивіска на склепі з тандитою (Маковей, Листи, 552).

2. Неякісна робота, халтура. Де лиш заблисне готовий гріш, там зараз явно й потайно тиснуть ся всякі патріотичні діячі [...] І роздрапують сі діячі під позором сеї „роботи“, а справді — тандити (що за неї би ніхто нігде инде й шелюга не дав, ба й дармо б єї не приймив) — щомога сей нужденний народний гріш (Б., 1899, 20, 1); Явність і чисті руки — отеє оклики, на котрі належало б у нас звернути найпильнійшу увагу [...] Тоді збудемо ся й жебрущих “патріотів ”, що роздрапують за тандиту народний гріш, та ще кплять собі, що за “такі” гроші їм ліпше й більше робити — годі! (Б., 1899, 20, 1)

// пол. tandeta — 1) дешеві речі поганої якості, дрантя, tandetny — 1) поганої якості, 2) халтурний, низькопробний, tandetnik — 1) лахмітник, 2) халтурник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тандита — Танди́та: — мотлох, попрямує на тандиту — піде торгувати мотлохом [5,7] — погано зроблена річ; також базар, де продаються старі речі [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. тандита — танди́та 1 іменник жіночого роду товкучка рідко танди́та 2 іменник жіночого роду лахміття рідко Орфографічний словник української мови
  3. тандита — Лахміття, дрантя, мотлох; (базар) товчок, сов. барахолка. Словник синонімів Караванського
  4. тандита — ТАНДИ́ТА, и, ж., заст. 1. Товкучка. Антосьо, взявши її [шинелю] крізь вікно, пішов .. на тандиту, додав скілька карбованців і взяв шинелю на славу (А. Свидницький). 2. Старі носильні речі; дрантя, лахміття. Словник української мови у 20 томах
  5. тандита — танди́та (танде́та) вул. 1. старі, вживані речі (ст) 2. речі низької якості; безвартісні речі (одяг, книжки тощо)(ст): Ті його власні книжки я бачила: типова, купована “на ім'янини” тандита. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тандита — -и, ж., заст. 1》 Товкучка. 2》 Старі носильні речі; дрантя, лахміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тандита — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
  8. тандита — Танди́та, -та, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тандита — ТАНДИ́ТА, и, ж., заст. 1. Товкучка. Антосьо, взявши її [шинелю] крізь вікно, пішов.. на тандиту, додав скільки карбованців і взяв шинелю на славу (Свидн., Люборацькі, 1955, 181). 2. Старі носильні речі; дрантя, лахміття. Словник української мови в 11 томах
  10. тандита — Танди́та, -ти ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк. Словник української мови Грінченка