тузин

Ту́зин. Дюжина. Пічну, як Федькович: Товаришу любий та годний! Великий рости і нехай Тебе всьо добро обсяде, дай Тобі, Боже, жінку, як ягідку, і маленьких ангелообразних Щуратенків і пів тузина за те, що Ти мені так помагаєш (Маковей, Листи, 549-550); Правдивий більсам продає ся лиш 2 тузини фляшочок по 5 K. franko (Б., 1906, рекл.)

// пол. tuzin — 1) дюжина, 2) купа, велика кількість; укр. діал. тузин — те саме.