уздібненє

Узді́бненє. Фахова підготовка, придатність, фахові навички. Між нашими людьми вкорінив ся погляд, мовби до банкового фаху вистарчав іспит з державної рахунковости в намісництві В дійсности однак він надає уздібненє виключно до державної служби в скарбових і адміністративних урядах, а з торговельно- банковими справами немає нічого спільного (Б., 1907, 90, 1)

// порівн. пол. usprawnić, usprawniać -удосконалити, поліпшити (вміння, навички), sprawność — навички, здатність до якогось роду занять, sprawny — чіткий, ясний, sprawny umysł — чітке, ясне мислення, sposobić, заст. — готувати, привчати до чогось, sposobny, заст. — здатний, здібний; рос. способность-здатність, здібність.