1. Українська літературна мова на Буковині

укінчений

Укі́нчений. Дипломований, який закінчив навчання. Укінчений юрист, володіючий німецким, руским і румуньским язиком, знайде сейчас занятє яко нотарияльний кандидат в канцелярій нотаря др. Павла Бераса (Б., 1900, рекл.)

// порівн. пол. ukończyłć szkołę — закінчити школу, on ukończył 20 lat — йому виповнилося 20 років.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укінчений — укі́нчений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. укінчений — УКІ́НЧЕНИЙ, а, е, діал. Який має належну підготовку, вміння, з належною освітою. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику .. і бути колись укінченою піаністкою! (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. укінчений — -а, -е, діал. Який має належну підготовку, вміння, з належною освітою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укінчений — Укі́нчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. укінчений — УКІ́НЧЕНИЙ, а, е, діал. Який має належну підготовку, вміння, з належною освітою. Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику.. і бути колись укінченою піаністкою! (Коб., III, 1956, 301). Словник української мови в 11 томах