уладити

Ула́дити.

1. Організувати, влаштувати. В остру фазу увійшла кріза особливо від 9. червня. Того дня уладили виноградарі Монпельє небувалу доси демонстрацию, в якій взяло уділ поверх шістсот тисяч осіб (Б., 1907, 69, 3); В часі безпарляментарнім хотів сей австрийский бюрократ [барон Бінерт] пімстити ся на ческах обструкционістах і уладив формальну нагінку на них. Пішли ревізиї, переслуханя, арештованя, викрито мниму противійскову пропаганду. Чи слушні були сі обвинуваченя, викаже судова розправа (Б., 1909, 53, 1).

2. Скласти, виготовити. Ухвалено далі, щоб старшина віднеслась до дирекциї дібр релігійного фонду з просьбою о знижене чиншу та щобуладила дотичний договір винаймленя сеї полонини і предложила єго свого часу загальному зборови (Канюк, 1906, 16)

// порівн. пол. uładzić, uładzać, jöcm. — упорядковувати, приводити до порядку

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уладити — Уладити, -джу, -диш гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб. Словник української мови Грінченка