ультіматум

Ультіма́тум, ультиматум, невідм. і відм., с. р Ультиматум. Се ультіматум, підписане ріжними то “більшими”, то „меньшими” Буковинцями (богато з них ледви в б клясі прийшло що лиш на Буковину), доволі цікаве [...] Богато з підписаних не знало властиво, чого можна добити ся тим „ультиматумом“ (Сімович, 1908, 526); В такім разі можна сподівати ся зі сторони Австро-Угорщини, здає ся, й рішучого ультіматум (Б., 1909, 56, 1)

// пол. ultimatum, ж.р. — ультиматум.