умученє

Уму́ченє. Втома. [Ручні] обсапники є на колісцях, а при тім дуже легкі, так що робота ними — то чиста забавка та іде дуже скоро. Треба лиш крок за кроком котити вперед, навіть малі хлопці і дівчата можуть робити нею цілий день без умученя (Товариш, 1908, 222)

// пол. umęczenie — втома, вимученість, перевтома, umęczyć — вимучити, замучити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me