ународовленє
Ународо́вленє. Зв’язок з народом, розуміння народних потреб. Ми ще і сегодня не можемо сказати, що той процес ународовленя рускої інтелігенциїзакінчив ся, ще й сегодня мусимо з жалем серця признати ся, що до того, аби межи народом а єго інтеліґенциєю була дійсна, неуроєна спільність, аби у інтеліґенциї рускої було живе почутє народне, досить ще далеко (Б., 1895, 89, 1)
// порівн. пол. unarodowić — зробити власністю народу, націоналізувати, unarodowienie — належність до народу
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me