урґувати

Урґува́ти. Нагадувати про термін, квапити з виконанням чогось. Ми три рази урґували ц[ісарско]-к[оролівску] Раду краєву, а вона знов гр[еко]-пр[авославну] консисторию, аби бодай рукописи назад дістати (Б., 1895, 7, 3); Так само Наріжний, що я його урґував задля іст[орії] Укр[аїни]. Казав нібито "жартом“, що скорше не дасть, ніж Ти зробиш для музею (Арт., 21. XI. 1933)

// пол. urgować, заст. — нагадувати про термін, квапити, підганяти (з виконанням чогось); див. іще ургенс.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me