уставлятися

Уставля́тися. Ставати в певному порядку. В часі огню в селі, де нема сикавок до гашеня, люди уставляють ся ланцугом і передають воду з рук до рук від керниці аж до огню (Товариш, 1908, 196).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставлятися — уставля́тися 1 дієслово недоконаного виду невідривно дивитися якийсь час уставля́тися 2 дієслово недоконаного виду заставлятися чимось Орфографічний словник української мови
  2. уставлятися — УСТАВЛЯ́ТИСЯ¹ (ВСТАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УСТА́ВИТИСЯ (ВСТА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уста́вляться; док. 1. розм. Спрямувавши кудись, на кого-, що-небудь погляд, очі, невідривно дивитися якийсь час. Орися зіскакує з лави, .. Словник української мови у 20 томах
  3. уставлятися — I (вставлятися), -яюся, -яєшся, недок., уставитися (вставитися), -влюся, -вишся; мн. уставляться; док. 1》 розм.Спрямувавши кудись, на кого-, що-небудь погляд, очі, невідривно дивитися якийсь час. 2》 за кого, за ким, діал. Заступатися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уставлятися — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  5. уставлятися — УСТАВЛЯ́ТИСЯ¹ (ВСТАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УСТА́ВИТИСЯ (ВСТА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уста́вляться; док. 1. розм. Спрямувавши кудись, на кого-, що-небудь погляд, очі, невідривно дивитися якийсь час. Орися зіскакує з лави,.. Словник української мови в 11 томах