утульний

Уту́льний. Затишний. Свій побут в Парижі хотів я використати також для того, щоб познайомитися з домашнім життям французьким, і з тою метою закватирувався у старенького вдівця п. Дюпонт, що мешкав у латинськім кварталі з донькою учителькою в утульнім помешканню (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 91)

// порівн. пол. przytulny — затишний; рос. уютный — затишний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me