уґрунтувати
Уґрунтува́ти. Зміцнити, вкорінити. Ось наше розумованє: Нема тепер ніде жадного житя культурного, винятого із зв'язи державної (Б., 1895, 11, 1); Нарід наш втягнути в тісну а певну зв’язь організацийну, щоб одним словом в самім найдальшім долі уґрунтувати нашу руску політичну силу в нашім краю (Б., 1907, 61, 1)
// пол. ugruntować-зміцнити, вкорінити, ugruntować władzę — зміцнити владу.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уґрунтувати — уґрунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уґрунтувати — УҐРУНТУВА́ТИ див. уґрунто́вувати. Словник української мови у 20 томах
- уґрунтувати — Уґрунтувати, -тую, -єш гл. Утвердить. Словник української мови Грінченка