уґрунтувати

Уґрунтува́ти. Зміцнити, вкорінити. Ось наше розумованє: Нема тепер ніде жадного житя культурного, винятого із зв'язи державної (Б., 1895, 11, 1); Нарід наш втягнути в тісну а певну зв’язь організацийну, щоб одним словом в самім найдальшім долі уґрунтувати нашу руску політичну силу в нашім краю (Б., 1907, 61, 1)

// пол. ugruntować-зміцнити, вкорінити, ugruntować władzę — зміцнити владу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уґрунтувати — уґрунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уґрунтувати — УҐРУНТУВА́ТИ див. уґрунто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. уґрунтувати — Уґрунтувати, -тую, -єш гл. Утвердить. Словник української мови Грінченка