фамозний
Фамо́зний, експр. Знаний, вихвалюваний. І ся фамозна солідарність [...] архишляхтичів з екс-демократами є рівночасно нічим иньшим, як впливом і об’явленєм сеї “moralo ins an і ty ”, про яку говорив ту др. Грос (Б., 1907, 87, 2)
// порівн. пол. fama — поголоска, чутка, слава.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me