фериї

Фе́риї, мн. Канікули, свята, перерва в роботі на свята. Давно було се, як були ми ще молоді, як одного року перебувала я під час ферий у селі Белелуї, у моїх свояків Сінгалевичів (Коб., Слова..., 303); Палата послів Ради державної розпочала дня 4. с. м. свої фериї великодні і збере ся на ново аж дня 23. с. м. (Б., 1895, 13, 3); Великодні фериї дали партійній прасі нагоду до дуже оживленої дискусиї про проєкт перевороту в Німеччині (Б., 1895, 15, 3); Отже, молодіж і родичі їх, і свояки передумують під час ферий над тим, яку дорогу житя вибрати для молодіжи, — тай справедливо, бо від сего вибору залежить вся ії будуччина (Б., 1895, 92, 1); На фериї приїхала Ріта додому (Б., 1899, 35, 1); Президия, бажаючи, щоби палата інтензивно і правильно працювала, предложила президентові міністрвів завести сталі засіданя палати панів перед Новим роком, перед Великодними сьвятами і перед великими фериями (Б., 1907, 82, 2); Одного разу коли мій брат Юліян вернув на фериї в гори до Кімполюнґа (тоді перебувала на фериях і Софія Окуневска), оповідав він багато про професора університету, філолога Вробля (Коб., Автобіографія, 24)

// пол. ferie, мн. -канікули, ferie parlamentarne — парламентські канікули; нім. Ferien, мн. -канікули, відпустка.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me