форса

Фо́рса. Гордість, предмет гордості. Коли переглянеш 42 сегорічних чисел “Буковини ”, то щонайменьче фейлетонам признаш велику ріжнородність, а може, й інтересні они. То моя амбіция і моя форса (Маковей, Листи, 549)

// порівн. пол. forsa, заст. -сила, енергія.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форса — фо́рса вул. гроші (ср, ст)|| = гопи Лексикон львівський: поважно і на жарт