форса
Фо́рса. Гордість, предмет гордості. Коли переглянеш 42 сегорічних чисел “Буковини ”, то щонайменьче фейлетонам признаш велику ріжнородність, а може, й інтересні они. То моя амбіция і моя форса (Маковей, Листи, 549)
// порівн. пол. forsa, заст. -сила, енергія.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- форса — фо́рса вул. гроші (ср, ст)|| = гопи Лексикон львівський: поважно і на жарт